КАРАФОЧКА, КИ,

Карафочка, ки, ж. Ум. отъ карафа. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 221.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

КАРАХВЕТ, ТА, →← КАРАФКОВИЙ, А, Е.

T: 323